- безспірний
- —————————————————————————————безспі́рнийприкметникрідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
безспірний — а, е, рідко. Який не викликає заперечень; безперечний, загальновизнаний … Український тлумачний словник
безспірність — ності, ж. Абстр. ім. до безспірний … Український тлумачний словник
безспірно — Присл. до безспірний … Український тлумачний словник
беззаперечний — а, е. Якого не можна заперечити; безспірний. || Який не допускає заперечень; категоричний. •• Беззапере/чне стя/гнення примусове стягнення коштів без звернення до суду, арбітражного суду, іншого органу, який розглядає майнові суперечки.… … Український тлумачний словник
безперечний — а, е. Який не викликає заперечень, проти якого не можна заперечити; безсумнівний, незаперечний, безспірний … Український тлумачний словник
прямий — а/, е/. 1) Рівно витягнутий у якому небудь напрямку, без вигинів; прот. кривий. || Який іде, пролягає навпростець, з єднуючи якісь пункти (про шлях, стежку і т. ін.). || Не кучерявий (про волосся); рівний. || Без виступів, горбів, западин і т. ін … Український тлумачний словник
безсенсовні — присл., Ол. Безглуздо безспорний, на, не, Пн. Безспірний, незаперечний … Словник лемківскої говірки